Звукоізоляція стін.
Проблема зайвого шуму в будинку деколи приводить до лютих сусідських «війн», люди що живуть поряд намагаються надоумити занадто «гучних» сусідів. Ще б пак, адже тиша заспокійлива і лікує душу - це недосяжна мрія для мешканців багатоповерхівок. Багато хто з них змушені бути свідками всіх побутових «проблем» своїх сусідів.Гараж - технічне приміщення, де на невеликій площі зібрано чимала кількість гучних «подразників». Якщо він розташований досить далеко і шум нікому не заважає, то проблема звукоізоляції не особливо хвилює автовласника. Але що робити, якщо гараж знаходиться в безпосередній близькості до житлового будинку або є його невід'ємною частиною? Ось тоді знадобиться шумоізоляція стін гаража.
Щоб ефективно боротися з «ворогом», треба точно знати його в «обличчя». Для цього визначимо ту межу, коли:
* Зайві звуки перетворюються в дратівливий шум.
* Що він шкідливий для людини.
* Шум і його способи подолання видимих і невидимих перешкод.
* Матеріали, що перешкоджають звуковому «розгулу».
* Методи ефективної боротьби з шумом.
Розкривши для себе ці «звукові» таємниці, ви зможете дізнатися, як зробити шумоізоляцію стін свого гаража і захистити близьких від надокучливих звуків, що доносяться з його приміщення.
Трохи фізики та анатомії: що таке шум?
Шум асоціюється у людини з хаосом, серйозною перешкодою, роздратуванням і навіть болем. Його тривалий вплив здатен серйозно нашкодити людині, несучи за собою цілий шлейф проблем:* Порушується сон, погіршується самопочуття (найчастіше це проявляється головними болями).
* Важко зосередитися, не можна повноцінно відпочити, втрачається працездатність, порушуються функції нервової системи.
* Пошкоджується слух, що призводить до приглухуватості.
Складовою одиницею будь-якого шуму є звукова хвиля, яка несе «на собі» певну енергію. Вона з величезною швидкістю поширюється в повітрі (340-344 м/с), поступово затухаючи в просторі. Газ - це «легк» середовище для далекого переміщення звукових хвиль, завдяки його своєрідній «пружності». Звукова хвиля викликає коливання молекул, стискаючи їх у початковій точці руху, а вони в свою чергу швидко по поздовжньому «ланцюжку» передають енергію іншим часткам, вступаючи з ними в тісний «контакт».
У твердому тілі швидкість звуку набагато більше, але шлях руху хвилі коротше, оскільки вона поширюється не тільки в поздовжній, але й в поперечній проекції. Наприклад, в залізі цей показник дорівнює 5850 м/с.
На кордоні двох середовищ відбувається часткове віддзеркалення і поглинання звукових хвиль. З цим явищем ми зустрічаємося кожен день, наприклад, почувши гул стіни від гучної музики. Розмір втрат залежить:
* Від однорідності, пружності і в'язкості перепони
* Від діапазону частот звукових хвиль
Людина теж чує, завдяки коливанням його барабанної перетинки у вусі, які виникають під впливом звукових хвиль. Сигнали передаються в мозок, де й обробляються. Природно, нам доступний не весь можливий діапазон звуків, але в тому невеликому проміжку людське вухо здатне вловити свій багатий «спектр».
Тепер відійдемо від фізики й анатомії, перейшовши до оптимальних значень рівня навколишнього нас шуму.
Категорії шуму: де норма, а де перебір.
Рівень шуму (інтенсивность звуку) вимірюється в децибелах (дБ). Оптимальні для людини значення цього показника, що дозволяють терпимо поставитися до наявних подразників - 40-45 Дб. Це відповідає негучній розмови двох дорослих людей. Але такий шум допустимо лише з 7.00 до 23.00. Вночі потрібно відносна тиша, тому норма знижується до 25-30 Дб. Для порівняння: людський шепіт дорівнює 20 Дб.Для «гучних» підприємств законодавчо прописана допустимий рівень шуму - 85 Дб, при якому робочі трудяться не більше 8-ми годин поспіль. Вважається, що це граничний показник і його триваліший вплив істотно не зашкодить людині. При більш високих значеннях рівня шуму потрібне обов'язкове застосування захисних засобів.
Критична величина, яка відокремлює терпимий шум від нестерпного - 110 Дб. Підвищення до 130 одиниць викликає больові відчуття на шкірі.
Але в домашніх умовах навіть «невисокі» чужі децибели набувають більш яскравого «забарвлення», тому все більше власників квартир замислюються над тим, як зробити шумоізоляцію стін, стелі та підлоги.
Що стосується гаража, то це проблема так само актуальна, особливо якщо функції приміщення дещо розширені і він грає роль майстерні. Шумоізоляція стін дозволить «пом'якшити» звукову агресію і не турбувати сусідів і близьких.
Види шуму: який з них турбує більше?
Сучасний житловий будинок «багатий» на звуки. Якими способами «подразник» пробирається до нас? Існує кілька класифікацій передачі звуку:1. Повітряний
Сюди відносять крик, розмова, тобто звук, який передається «повітряним» способом. Він проникає до нас через відкриті вікна, двері, щілини в конструкції.
2. Ударний
«Найулюбленіший» звук багатоповерхівок: працююча дриль, перфоратор та інше обладнання. Доходить він до нас крізь стіни та перекриття. Природно, чим ближче до «джерела», тим більше чуємо гуркіт.
3. Структурний
Це звук, що передається від вібрації (наприклад, від комунікацій та різноманітного обладнання). Фактично він є «братом по крові» попереднього виду, тому іноді їх об'єднують в єдину «проблему».
Перша перешкода на шляху шуму в будь-якій будівлі - стіни та перекриття. Їх здібності погашення звукового «негативу» - своєрідна шкала рівня спокійного життя людей, що мешкають у будинку.
Вирішальний фактор, від якого залежить шумоізоляція стін - матеріали, використовувані при її будівництві. Але в більшості випадків їх «чисті» показники малі і не забезпечують належного захисту в нашому «гучному» навколишньому світі.
Особливо це стосується ударного і структурного шуму, який володіє великою зоною впливу. Не дарма, жителі багатоповерхівок можуть чути «приємні» відгомони ремонту з сусідніх під'їздів.
Вбудований або блізко розташований багатофункціональний гараж «виробляє» всі описані вище види шуму, тому автовласник так само зацікавлений у їх «ліквідації». Поговоримо про ефективні «помічники», що дозволяють боротися з цим неприємним явищем.
Як виконується шумоізоляція стін: матеріали, які перемагають шум.
Самий «простий» і класичний спосіб боротьби з шумом - збільшення товщини «коробки» будівлі. Чим товщі стіни і перекриття, тим менше шансів отримує звукова хвиля, щоб дістатися до нашого вуха. Серед історичних пам'яток архітектури збереглося чимало спокійних будівель, де товщина перегородок дорівнює кільком метрам. У середні століття не економили на матеріалах, застосовуючи для цих цілей натуральний камінь, який наділений від природи високим показником шумопоглинання.Для сучасного будівництва такий метод - непрактичний, оскільки несе за собою зайві й невиправдані витрати. Тому всі сили вчених були кинуті на створення відносно тонкої перешкоди, але здатної так само гідно протистояти шуму.
При розробці матеріалів для шумоізоляції стін використовують два методи нейтралізації звуку:
* Поглинання і розсіювання звукової хвилі
* Відображення звукової хвилі і перешкода вібрації
Помічено, що звукова хвиля сильно втрачає свою енергію при багаторазовому переході з одного середовища в інше. Скориставшись цією властивістю, розробники дійшли логічного висновку: багатошарова конструкція з декількох різних по властивості матеріалів здатна ефективно протистояти звуковій «агресії». Така шумоізоляція стін не потребує значної товщини перекриттів і перегородок.
Вибір новітніх звукоізоляційних матеріалів вражає. Розроблено готові комплексні системи, які встановлюють у квартирах, щоб добитися ідеальної тиші. Але нас в першу чергу цікавить шумоізоляція стін своїми руками, тому зупинимося на тих «помічниках», з установкою яких впорається будь-який зацікавлений в цьому автовласник.
Всі звукоізоляційні матеріали ділять на дві групи. Розглянемо детальніше кожну з них.
І. Шумоізоляція за допомогою звукопоглинаючих матеріалів.
Найпростіший спосіб позбавити свої вуха від надокучливих звуків - заткнути їх ватою. Це один з простих доказів ефективності волокнистих матеріалів в боротьбі за тишу.
Весь секрет в їх структурі: в середині заховані численні повітряні «лабіринти» (пори). Звукова хвиля, що потрапила в «складне» середовище, змушена багато разів проходити крізь матеріал і «камери» з повітрям, розтрачуючи свою міць: енергія перетворюється в теплову, не даючи звуку вирватися назовні.
Показник, що характеризує цю корисну властивість будматеріалів, називається коефіцієнт шумопоглинання. Його величина від 0 до 1. Класичні будматеріали, з яких зводять стіни гаража, відрізняються невеликими показниками. Наприклад, цегла - ≈ 0,05, дерево ≈ 0,15. Спеціальні звукопоглиначі наділені рекордними величинами: від 0,5 до 0,95. Їхня внутрішня будова різна: волокниста, ячеїста або зерниста. Вони зроблені з натуральних або штучних похідних. Найпопулярнішими представниками є базальтова, каолінова та целюлозна вата, скловата, пінополіуретан, пінополістирол, пемза, вермикуліт.
Всі матеріали, які відносяться до групи шумопоглинаючих, умовно поділяють на три класи:
1. М'які
Мають найвищими показниками шумопоглинання (0,7-0,95). Продаються в рулонах або матах (різна вататощо). Їх маса - 70 кг / куб.м.
2. Напівтверді
Наділені середнім показником шумопоглинання (0,5-0,75), випускають в плитах (з мінеральної вати або скловати) масою 80-130 кг / куб.м.
3. Жорсткі
Мають найменший коефіцієнт шумопоглинання (≈ 0,5). До цієї групи відносять пористі наповнювачі: пемза, перліт та інші.
Чим легше потрапити звуковій хвилі в «пастку», тим більше ефект від використання звукоізоляційних матеріалів, що володіють високим показником шумопоглинання. Тому в спеціалізованих звукоізоляційних приміщеннях часто можна побачити облицювання тканиною.
У звичайному будинку такий спосіб застосовують рідко, захищаючи зведені перегородки так:
* Шумоізоляція стін з гіпсокартону виконується під за допомогою ізолятора, що розміщується всередині конструкції.
* Звукоізоляція звичайних стін (з цегли, блоків) проводиться методом «добавки» до конструкції шару ізолятора, захищеного облицювальним матеріалом.
ІІ. Шумоізоляція стін - тонка перепона-відбивач, яка перешкоджає проходженню звукової хвилі вглиб конструкції.
Це нове покоління будматеріалів, яке служить для відбивання звукової хвилі і ослаблення вібрації. Досягається ефект, завдяки їх пружності, що дозволяє швидко загасити коливання. Головна функція таких ізоляторів - боротьба з ударним і структурним шумом.
Ця шумоізоляція стін тонка (в середньому 3-12 мм), використовують її так само для підкладки в міжповерхових перекриттях або облицювання інженерних ліній (наприклад, вентиляційних труб). Вона є невід'ємною частиною плаваючої підлоги - конструкції, яка зменшує шум на 20 - 30 Дб. Пружний шар ізолятора укладають безпосередньо перед стяжкою таким чином, щоб верхній шар бетону не стикався зі стінами (щоб уникнути появи «містків» звуку).
Виготовляють шумоізолятором у вигляді рулонів, листів, прокладок. Новітні зразки крім пружного шару матеріалу доповнюються «дзеркалом»: полірованою плівкою з алюмінію. Наприклад: пінофол, пенотерм.
ЗАПАМ'ЯТАЄТЕ!
Тонка шумоізоляція стін використовується в багатошарових конструкціях для захисту перегородок або міжповерхових перекриттів, але не може самостійно захистити вас від шуму. Часто, спокусившись на унікальні властивості і тонкість матеріалу, люди намагаються обійтися одним шаром «чудо-матеріалу», економлячи корисну площу приміщення. На жаль, вас чекає розчарування, оскільки такий спосіб не призведе до успішного вирішення «звукових» проблем.
Як правильно зробити шумоізоляцію гаража?
Якщо ваш гараж вбудований і ви хочете послабити ефект присутності машини в будинку, топерший крок до успіху - герметичність приміщення гаража. Що це означає? Знищуємо «повітряні» щілини: ущільнюємо двері, вікна. Якщо стіни зведені з пористого будматеріалу, то їх потрібно ретельно заштукатурити.
ВАЖЛИВО!
Ні в якому разі не закладайте отвори для природної вентиляції, оскільки перетворите свій гараж в отруйну камеру! Спеціальні шумопоглинаючі вентилятори для цих отворів знижують рівень шуму до 25 Дб.
Для звукоізоляції приміщення гаража потрібно пожертвувати його корисною площею. Втрати залежать від ступеня звукоізоляції. Класичний надійний спосіб позбутися від шуму: створити багатошарову конструкцію з двох видів ізоляторів (поглинання + гасіння вібрацій) і фінішне облицювання перегородки подвійним шаром гіпсокартону.
Опишемо детальніше, як робиться ця шумоізоляція своїми руками:
* Ватяний звукоізолятор (50 мм) кріплять встик до стіни, використовуючи спеціальні грибоподібні дюбеля. У місцях кріплення матеріал сильно притискають.
* Наступний шар - тонка шумоізоляція (10-14 мм), яку укладають на ватний ізолятор і внахлест по верхньому перекриттю та підлозі. Смужки матеріалу ретельно скріплюють між собою скотчем (на швах нахлест 15 см).
* Кріпимо профілі для гіпсокартону поверх тонкого ізолятора таким чином, щоб зберегти повітряний «коридор» 20 мм між сусідніми шарами.
* Облицьовувати металевий каркас подвійним шаром гіпсокартону.
Вибудувавши таку шумоізоляцію стін своїми руками, ви зменшите «агресію» звуку до 60-80 Дб (залежно від властивостей використовуваних матеріалів). Прибравши пружний ізолятор, ви втрачаєте до 20-30 Дб, Але саме в цій різниці закладений самий дратівливий структурний шум.
Шумоізоляція стін з гіпсокартону виконується аналогічно, тільки вся описана начинка укладається всередину конструкції.
УВАГА!
Щоб звукоізоляція дійсно була ефективною, слід укладати шумопоглинаючі матеріали з боку появи джерела звуку.
Подвійний шар гіпсокартону для шумоізоляції стін при нинішніх цінах - розкіш для гаража. Але якщо приміщення відрізняється підвищеним шумом, то таке вкладення коштів виправдане.